Нарешті, 12 січня 2015 року Юридична компанія «Право24» відсвяткувала Новий  рік. Святкування було не звичним, більш добрішим та щирішим, ніж новорічні свята минулих років.  Враховуючи події, які у нас сьогодні в державі, ми відмовились від традиційного корпоративну ресторанного типу. А кошти витратили на доброчинність, надавши пряму допомогу Вінницького обласного  центру соціально-психологічної реабілітації дітей -  знедолених неповнолітніх та дітей-сиріт, які залишились без опіки батьків і потребують уваги  та соціальної  підтримки.   Але найбільше цим діткам потрібна увага, так як матеріально вони більш менш забезпечені . Після відвідання центру деякі наші працівники плакали . Ми отримали урок доброти і милосердя . Це набагато важливіше ніж корпоративний дух. Це звичайно не Ice Bucket Challenge, але радимо спробувати….

View the embedded image gallery online at:
https://pravo24.ua/novini#sigFreeIdd322c3deaa

Особливості відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок ДТП

Майнова та моральна шкода, завдана внаслідок дорожньо-транспортної пригоди з вини водія, який на відповідній правовій підставі керував автомобілем, що належить роботодавцю, відшкодовується власником цього джерела підвищеної небезпеки, а не безпосередньо винним водієм.

Так, положення ч.1 ст. 1188 ЦК України про застосування принципу вини у разі завдання шкоди внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки не скасовує попереднього правила про відповідальність саме власника джерела підвищеної небезпеки (ч.2 ст. 1187 ЦК України). За таких умов обов'язок по відшкодуванню шкоди покладається на того власника джерела підвищеної небезпеки, з вини водія якого завдана шкода, а не безпосередньо на винного водія.

Враховуючи вищевикладене, можна зробити висновок про те, що шкода, завдана внаслідок дорожньо-транспортної пригоди з вини водія, який на відповідній правовій підставі керував автомобілем, що належить роботодавцю, відшкодовується власником цього джерела підвищеної небезпеки, а не безпосереднім винним водієм. І лише в подальшому, витрати здійсненні на відшкодування шкоди потерпілому, в порядку регресу можуть бути стягненні з винного водія на користь володільця джерела підвищеної небезпеки.

Зазначена правова позиція також була підтверджена Верховним Судом України на засіданні судової палати у цивільних справах від 6 листопада 2013 року.

 

Адвокат: Юрцев Василь

Юридична компанія «Право24» стала переможцем в номінації “юридичні послуги” в акції

«Народний бренд-2012».

 

Конкурс «Імена, яким довіряють» 2013 року, Лідером у номінації «Юридична компанія

2013 року» в категорія «Лідери корпоративного сегменту» (b2b): визнано – Юридичну

компанію “Право24”.

 

 

 

В результаті ранжування повного переліку підприємств України за даними

офіційної статистики, Товариство з обмеженою відповідальністю

«Юридична компанія «Право24» нагороджена званням «ЛІДЕР ГАЛУЗІ 2014»,

посівши перше місце рейтингу у Вінницькій області за показником фінансово-господарс

ької діяльності «Показники масштабів виробництва та платоспроможності» за основним

видом діяльності – Діяльність у сфері права.

 

ФОП взагалі не зобов’язаний приймати на роботу бухгалтера, в звітності він ставить тільки свій підпис. У той же час законодавство не забороняє ФОП, в тому числі єдинщикам, передати деякі бухгалтерські функції іншій людині.

Основне питання — чи можна оформити фізичну  особу на посаду бухгалтера у ФОП? Ми не бачимо для цього перешкод — зокрема, про таку можливість сказано в листі Мінпраці від 30.05.2001 р № 03-3 / 2478-018-2. Облік у ФОП набагато простіше бухгалтерського і податкового обліку інших  підприємств. Тому якщо керуватися Довідником № 336 (Довідник кваліфікаційних характеристик професій працівників. Випуск 1 «Професії працівників, які є загальними для всіх видів економічної діяльності», затверджений наказом Мінпраці від 29.12.2004 р № 336), то для виконання обов’язків бухгалтера фізичної особи достатньо кваліфікації бухгалтера 1 або 2 категорії. Обов’язки працівника можна перерахувати в трудовому договорі, спираючись на опис посади в Довіднику № 336, наприклад:

  • ведення обліку товарів;

  • заповнення первинних документів, Книги обліку доходів (витрат);

  • складання та подання звітності до податкових і інших органів;

  • оформлення платежів контрагентам, в бюджет;

  • нарахування заробітної плати працівникам і т. д.

Що стосується підписання податкової звітності, то на ній згідно п.п. 48.5.2 ПКУ повинна стояти тільки підпис ФОП або його представника. Підпис бухгалтера не потрібен. У той же час ФОП має право передати бухгалтеру право ставити власний підпис (в тому числі ЕЦП) замість підпису ФОП. Для цього ФОП повинен зробити бухгалтера своїм представником, оформивши і засвідчивши у нотаріуса довіреність (лист ДФСУ лист від 28.09.2015 р № 9033 / Б / 99-99-17-02-02-14). Це ж стосується і передачі права підпису на податкових накладних.

НА ЗАМІТКУ. Бухгалтеру — штатному працівнику ФОП може бути оформлена ЕЦП, але право підпису уповноваженій особі замість платника податків-ФОП має бути передано за дорученням.
А ось звичайні первинні документи бухгалтер, який працює у ФОП за трудовим договором, може становити і підписувати без довіреності. При цьому потрібно, щоб це було обумовлено в трудовому договорі з бухгалтером.

Договір ЦПХ

Також ФОП має право залучити для ведення обліку іншого ФОП за договором ЦПХ. Теоретично договір можна укласти і з звичайним громадянином, але так як дані послуги будуть надаватися регулярно, то в такому разі з’являється наявність ознаки здійснення підприємницької діяльності. Перелік обов’язків виконавця бухгалтерських послуг призводять в тексті договору.

Як правило, ФОП - виконавцю видається «широка» нотаріальна довіреність на представлення замовника при здійсненні господарських операцій з правом підпису первинних документів, звітності, податкових накладних, а також на представництво інтересів замовника в контролюючих органах. Обсяг прав і обов’язків ФОП - бухгалтера, в тому числі і право підпису, прописують також в договорі про надання бухгалтерських послуг.

Таким чином, без нотаріально посвідченої довіреності виконавець послуг має право підписувати лише первинні документи (якщо це передбачено договором на надання бухгалтерських послуг і якщо угоду, в якому особа виступає від імені ФОП, не підлягає нотаріальному посвідченню). Для того щоб ставити підпис у податковій звітності за ФОП, його представнику потрібно нотаріально засвідчене доручення.

Договір з компанією, яка спеціалізується на наданні таких послуг.

Кращим варіантом буде звернутися до аутсорсингової компанії, яка спеціалізується на наданні послуг з бухгалтерського обслуговування. Як правило, такі компанії мають персонал, який відстежує всі зміни законодавства і вчасно зможуть надати оперативну інформацію ФОП, вартість послуг такої компанії буде залежати виключно від обсягу вашої діяльності і ваші відносини будуть закріплені офіційним договором.

Якщо ви  знаходитесь в м.Вінниця,то  можемо вам порекомендувати компанію ТОВ "ЮК "Право24", яка надасть вам весь спектр послуг по веденню бухгалтерського обліку і цим питанням ви зможете більш не перейматись.

Якщо Ви мешкаєте за межами м. Вінниця, бухгалтерські та юридичні послуги працівники компанії нададуть онлайн (електронна пошта, скайп, та інші засоби комунікації та звязку).

З повагою та надією на співпрацю:

Юрченко Наталя 

 

 Зміни до Законодавства: За що, з 25 травня 2015 року, зможуть штрафувати керівників підприємств.

Детальніше...

Контрольовані операціями ( ст.39 Податкового Кодексу) однією із сторін яких є нерезидент, зареєстрований у державі (на території) з низькою ставкою податку на прибуток.

Кабінет Міністрів своїм розпорядженням 449-р від 14.05.2015 року на 2015 рік встановив перелік країн операції з резидентами яких контролюються:

Австрійська Республіка
Ангілья 
Князівство Андорра 
Антигуа і Барбуда 
Аруба
Співдружність Багамських Островів 
Барбадос 
Королівство Бахрейн 
Беліз 
Бермудські Острови 
Республіка Болгарія 
Боснія і Герцеговина 
Британські Віргінські Острови 
Бруней-Даруссалам
Республіка Вануату
Віргінські острови Сполучених Штатів Америки
Гваделупа 
Гернсі 
Гібралтар 
Особливий адміністративний район Китаю Гонконг
Гренада 
Грузія
Джерсі
Ірландія
Автономне співтовариство Канарські острови Королівства Іспанія 
Республіка Кабо-Верде 
Кайманові Острови 
Держава Катар 
Киргизька Республіка 
Республіка Кіпр 
Автономний край Косово і Метохія Республіки Сербія 
Кюрасао
Королівство Лесото 
Республіка Ліберія 
Ліванська Республіка 
Князівство Ліхтенштейн 
Велике Герцогство Люксембург
Особливий адміністративний район Китаю Макао 
Колишня Югославська Республіка Македонія 
Федеративна територія Лабуан Малайзії 
Мальдівська Республіка 
Республіка Мальта 
Королівство Марокко 
Мартініка 
Республіка Маршаллові Острови 
Федеративні Штати Мікронезії 
Республіка Молдова 
Монтсеррат 
Республіка Науру
Ніуе
Об’єднані Арабські Емірати 
Султанат Оман 
Острів Мен 
Острови Кука 
Острови Теркс і Кайкос
Республіка Палау 
Республіка Панама 
Республіка Парагвай 
Співдружність Північних Маріанських 
Автономний регіон Мадейра Португальської Республіки
Республіка Сан-Маріно 
Демократична Республіка Сан-Томе і Прінсіпі 
Республіка Сейшельські Острови 
Сент-Вінсент і Гренадіни 
Сент-Кітс і Невіс 
Сент-Люсія 
Республіка Сінгапур 
Сінт-Мартен (Нідерландська частина) 
Республіка Судан 
Демократична Республіка Тімор-Лешті
Туркменістан
Республіка Узбекистан
Французька Гвіана 
Чорногорія
Швейцарська Конфедерація
Ямайка.

 

Що таке контрольовані операції з резидентами вищевказаних країн ?

Для цілей нарахування податку на прибуток всі види господарських операцій , договорів або домовленостей, документально підтверджених або не підтверджених , які одночасно виконуються такі умови:

загальний обсяг доходу платника податків та/або його пов’язаних осіб від усіх видів діяльності, що враховується під час визначення об’єкта обкладення податком на прибуток підприємств, перевищує 20 млн гривень за відповідний податковий (звітний) календарний рік;

обсяг групи таких господарських операцій платника податків та/або його пов’язаних осіб з одним контрагентом перевищує 1 млн гривень (без урахування податку на додану вартість) або 3 відсотки доходу, що враховується під час визначення об’єкта обкладення податком на прибуток підприємств, платника податків за відповідний податковий (звітний) рік.

 

Звітність :

Пункт 39.4 статті 39 Податкового кодексу, Платники податків (крім Національного банку України), які протягом звітного періоду здійснювали контрольовані операції, зобов’язані подавати до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, інформацію про здійснені контрольовані операції одночасно з поданням декларації з податку на прибуток підприємств (додаток до декларації).

Платники податків, обсяг контрольованих операцій яких з одним контрагентом перевищує 5 млн гривень (без урахування податку на додану вартість), зобов’язані подавати звіт про контрольовані операції центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, до 1 травня року, що настає за звітним, засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог закону щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

 

Відповідальність за неподання інформації /звітності органам Державної фіскальної служби .

Згідно п.120.3 ст. 120 Податкового кодексу України неподання платником податків звіту та/або обов'язкової документації про здійснені ним протягом року контрольовані операції або невключення до такого звіту інформації про всі здійснені протягом звітного періоду контрольовані операції відповідно до вимог пункту 39.4 статті 39 Податкового кодексу України до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, тягне за собою накладення штрафу у розмірі:

- 100 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, - у разі неподання (несвоєчасного подання) звіту про контрольовані операції;

- п'ять відсотків суми контрольованих операцій, що не задекларовані у звіті;

- три відсотки суми контрольованих операцій, щодо яких не була подана документація, визначена підпунктом 39.4.8 пункту 39.4 статті 39 Податкового кодексу України, але не більше 200 розмірів мінімальної заробітної плати за всі незадекларовані контрольовані операції".

 

Коли між особами існують зв'язку, які дозволяють впливати одну на іншу, законодавство ставить угоди чи інші дії між такими особами під сумнів і вони в деяких випадках підпадають під особливий контроль з боку держави. Такий вплив може грунтуватись на родинних відносинах, майнових, управлінських, тощо. В даній статті ми розглянемо пов'язаність осіб податковому законодавсті та зверним увагу на новели 2015 року. Для довідки слід відзначити, що дещо схожими в корпоративних відносинах є афільовані особи, в законодавстві про корупцію близькі особи, в закодавстві про банкрутство зацікавлені особи. І між ними існує відмінність, тому в залежності від відносин, які виникли потрібно, звертатись до відповідної норми права.

І так пов'язані особи в податковому законодавстві визначені в п. 14.1.159 ст. 14 Податкового Кодексу України :

пов’язані особи - юридичні та/або фізичні особи, відносини між якими можуть впливати на умови або економічні результати їх діяльності чи діяльності осіб, яких вони представляють, з урахуванням таких критеріїв:

а) для юридичних осіб:

одна юридична особа безпосередньо та/або опосередковано (через пов’язаних осіб) володіє корпоративними правами іншої юридичної особи у розмірі 20 і більше відсотків;

одна і та сама юридична або фізична особа безпосередньо та/або опосередковано володіє корпоративними правами у кожній такій юридичній особі у розмірі 20 і більше відсотків;

одна і та сама юридична або фізична особа приймає рішення щодо призначення (обрання) одноособових виконавчих органів кожної такої юридичної особи;

одна і та сама юридична або фізична особа приймає рішення щодо призначення (обрання) 50 і більше відсотків складу колегіального виконавчого органу або наглядової ради кожної такої юридичної особи;

принаймні 50 відсотків складу колегіального виконавчого органу та/або наглядової ради кожної такої юридичної особи складають одні і ті самі фізичні особи;

одноособові виконавчі органи таких юридичних осіб призначені (обрані) за рішенням однієї і тієї самої особи (власника або уповноваженого ним органу);

юридична особа має повноваження на призначення (обрання) одноособового виконавчого органу такої юридичної особи або на призначення (обрання) 50 і більше відсотків складу її колегіального виконавчого органу або наглядової ради;

сума всіх кредитів (позик), поворотної фінансової допомоги від однієї юридичної особи та/або кредитів (позик), поворотної фінансової допомоги від інших юридичних осіб, гарантованих однією юридичною особою, стосовно іншої юридичної особи перевищує суму власного капіталу більше ніж у 3,5 раза (для фінансових установ та компаній, що провадять виключно лізингову діяльність, - більше ніж у 10 разів);

б) для фізичної особи та юридичної особи:

фізична особа безпосередньо та/або опосередковано (через пов’язаних осіб) володіє корпоративними правами юридичної особи у розмірі 20 і більше відсотків;

фізична особа має право призначати (обирати) одноособовий виконавчий орган такої юридичної особи або призначати (обирати) не менш як 50 відсотків складу її колегіального виконавчого органу або наглядової ради;

фізична особа здійснює повноваження одноособового виконавчого органу в такій юридичній особі;

фізична особа має повноваження на призначення (обрання) одноособового виконавчого органу такої юридичної особи або на призначення (обрання) 50 і більше відсотків складу її колегіального виконавчого органу або наглядової ради;

сума всіх кредитів (позик), поворотної фінансової допомоги від фізичної особи, наданих юридичній особі, та/або будь-яких кредитів (позик), поворотної фінансової допомоги від інших фізичних осіб, наданих юридичній особі, які надаються під гарантії цієї фізичної особи, перевищують суму власного капіталу більше ніж у 3,5 раза (для фінансових установ та компаній, що провадять виключно лізингову діяльність, - більше ніж у 10 разів);

в) для фізичних осіб - чоловік (дружина), батьки (у тому числі усиновлювачі), діти (повнолітні/неповнолітні, у тому числі усиновлені), повнорідні та неповнорідні брати і сестри, опікун, піклувальник, дитина, над якою встановлено опіку чи піклування.

Усі корпоративні права, які належать (безпосередньо та/або опосередковано) юридичній особі в іншій юридичній особі, є сумою часток корпоративних прав, які:

безпосередньо належать такій юридичній особі в іншій юридичній особі;

належать будь-якій із пов’язаних сторін такої юридичної особи в іншій юридичній особі.

Для цілей визначення, чи володіє фізична особа безпосередньо та/або опосередковано корпоративними правами у розмірі 20 і більше відсотків у юридичній особі, усі корпоративні права, які належать (безпосередньо та/або опосередковано) фізичній особі, є сумою часток корпоративних прав, які:

безпосередньо належать такій фізичній особі в юридичній особі;

належать будь-яким пов’язаним особам такої фізичної особи у зазначеній юридичній особі.

Розмір частки володіння корпоративними правами розраховується у разі:

опосередкованого володіння (в одному ланцюгу) - шляхом множення часток володіння корпоративними правами;

володіння через кілька ланцюгів - шляхом підсумовування часток володіння корпоративними правами в кожному ланцюгу.

У разі коли частка володіння корпоративними правами кожної особи в наступній юридичній особі в ланцюгу перевищує 20 відсотків, усі особи такого ланцюга є пов’язаними (незалежно від результатів множення).

Пряма або опосередкована участь держави в юридичних особах не є підставою для визнання таких юридичних осіб пов’язаними. Такі платники податків можуть бути визнані пов’язаними з інших підстав, передбачених цим підпунктом.

За наявності обставин, зазначених у підпунктах "а"-"в" цього підпункту, юридичні та/або фізичні особи, які є сторонами господарської операції, мають право самостійно визнати себе для цілей оподаткування пов’язаними особами з підстав, не передбачених у цьому підпункті.

Таким чином, новелою 2015 року є віднесення до пов'язаних осіб фізичніх особів, які надали юридичній особі кредити (позики), поворотну фінансову допомогу та/або надали гарантію під будь-які кредитити (позики), поворотну фінансову допомогу від інших фізичних осіб, наданих юридичній особі, та перевищують суму власного капіталу більше ніж у 3,5 раза (для фінансових установ та компаній, що провадять виключно лізингову діяльність, - більше ніж у 10 разів);

Власний капітал підприємства — це підсумок першого розділу пасиву балансу, тобто перевищення балансової вартості активів підприємства над його зобов'язаннями.

Слід звернути увагу на те, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, в судовому порядку може довести на основі фактів і обставин, що одна юридична або фізична особа здійснювала практичний контроль за бізнес-рішеннями іншої юридичної особи та/або що та сама фізична або юридична особа здійснювала практичний контроль за бізнес-рішеннями кожної юридичної особи.

 

Фотографія профілю користувача Oksana Kukut       Керуючий партнер Юридичної компанії "Право24"    Кукуть Ксенія

 

У 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік контролюючими органами здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб’єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України.

Зазначене обмеження не поширюється:

з 1 січня 2015 року на перевірки суб’єктів господарювання, що ввозять на митну територію України та/або виробляють та/або реалізують підакцизні товари, на перевірки дотримання норм законодавства з питань наявності ліцензій, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, єдиного соціального внеску, відшкодування податку на додану вартість;

з 1 липня 2015 року на перевірки платників єдиного податку другої і третьої (фізичні особи - підприємці) груп з питань дотримання порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій, крім тих, які здійснюють діяльність на ринках, продаж товарів у дрібнороздрібній торговельній мережі через засоби пересувної мережі, за винятком платників єдиного податку, визначених пунктом 27 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України. Пунктом 27 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України передбачено , що платники єдиного податку другої і третьої (фізичні особи - підприємці) груп, крім тих, які здійснюють діяльність на ринках, продаж товарів дрібнороздрібної торговельної мережі через засоби пересувної мережі, які з 1 січня 2015 року до 30 червня 2015 року включно почали застосовувати у власній господарській діяльності зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій, з дати початку застосування реєстраторів розрахункових операцій до 1 січня 2017 року звільняються, відпроведення відповідно до норм Податкового кодексу перевірок з питань дотримання порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій.

   21 травня 2015 року було прийнято Закон України “Про внесення змін до деяких законів України щодо відомостей про кінцевого бенефіціарного власника (контролера) юридичної особи” яким :
1. Продовжено строк подання відомостей про про кінцевого бенефіціарного власника (контролера) ще на 4 місяці;
2. У разі відсутності у юридичної особи кінцевого бенефіціарного власника (контролера), у тому числі кінцевого бенефіціарного власника (контролера) її учасника (засновника), якщо учасник (засновник) – юридична особа, подаються відомості про його відсутність;
3. Відомості про кінцевого бенефіціарного власника (контролера) не подаются:
а) політичними партіями, творчими спілками та їх територіальними осередками, адвокатськими об’єднаннями,
торгово-промисловими палатами, державними органами, органами місцевого самоврядування та їх асоціаціями, релігійними організаціями, державними та комунальними підприємствами;
б) юридичними особами, учасниками яких є виключно фізичні особи, якщо кінцеві бенефіціарні власники (контролери) таких юридичних осіб збігаються з їх учасниками. У цьому випадку учасники – фізичні особи є бенефіціарними власниками (контролерами) такої юридичної особи;
4.Відповідальность:
у разі неподання юридичною особою (крім юридичних осіб, зазначених вище в п.3 інформації про про кінцевого бенефіціарного власника (контролера у встановлений в цьому строк, тобто протягом ще 4 місяців, особи, відповідальні за подання такої інформації, притягуються до відповідальності згідно із законом. Нагадую, що неподання відомостей передбачена адміністративна  відповідальність у вигляді штрафу від 5 100,00 грн. до 8 500,00 грн. Звертаю вашу увагу, що  штрафувати будуть не підприємство, а особисто його керівника.
Закон не передбачає спеціально відповідальності за подання державному реєстратору неправдивої інформації.
Проте, такі дії можуть кваліфікуватися як злочин за ст. 205-1 Кримінального кодексу України. Ця стаття, встановлює відповідальність за внесення в документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи - підприємця, завідомо неправдивих відомостей, а також умисне подання документів, які містять завідомо неправдиві відомості, державному реєстратору.  

Податковий борг до 5 мільйонів гривень,  який самостійно визначенний платником податків в податковій декларації чи в уточнюючому розрахунку, стягується органами Державної Фіскальної служби без звернення в суд. Але за умови , що в державі перед таким платником податків немає зобов'язання щодо повернення йому помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов’язань. Підставою для такого стягнення є рішення керівника контролюючого органу. Таке рішення банківськими установами підлягає негайному виконанню. Також може вилучатись готівка на підстав акту про вилучення готівки у рахунок погашення податкового боргу платника податків. 14.05.2015 року Кабінет Міністрів прийняв Постанову № 273. Даною постановою затверджені зразки рішення та акту а також визначено, що стягення готівки здійснюється відповідно до Порядку стягнення готівки, яка належить платникові податків, у рахунок погашення його податкового боргу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 р. № 1244 “Деякі питання реалізації статті 95 Податкового кодексу України”. Такий порядок стягення податкового боргу діє тимчасово до 15 липня 2015 року.

 

Rambler's Top100 Каталог сайтов «ua24.biz» Украина онлайн